Великий бізнес на Львівщині опинився під загрозою зупинки логістики через наміри місцевої влади продати землю. Кондитерська компанія Biscotti та кілька пов’язаних фірм заявили про ризики блокування проїзду до свого виробничого хабу. Причиною стало рішення Солонківської сільради виставити на відкриті торги ділянку площею близько 0,3 га біля міжнародної траси Київ – Чоп. Ця земля фактично слугує єдиним автомобільним заїздом, а також паркувальним майданчиком для промислового комплексу.
Офіційну заяву підприємців оприлюднив перший заступник голови громади Микола Пущак у соцмережі Facebook. За даними бізнесу, сформований біля автошляху виробничий хаб включає споруди площею понад 10 тис. м². Окрім Biscotti, під зверненням підписалися ТОВ “Іммобільяре фамільяре”, “Гранд гарант”, “Пекканіска” та “Дольчі фантазії”.
Керівництво компаній стверджує, що спірна територія взагалі не може виставлятися на аукціон. Підприємці наполягають, що ця ділянка є продовженням з’їзду з автошляху “Київ – Чоп” і належить до земель загального користування. Наразі вона забезпечує безперешкодний доступ транспорту до фабрик і використовується для стоянки.
Раніше приватні інвестори вклали в інфраструктуру та благоустрій цієї території значні кошти. За інформацією представників компаній, загальна сума капіталовкладень в укладання якісної бруківки та облаштування під’їзних зон перевищила 8 млн грн.
Дії місцевих посадовців викликали обурення у представників промислового хабу. Виробники констатують, що такі кроки влади руйнують інвестиційний клімат і партнерство між бізнесом та ОТГ.
Сьогодні на кондитерському виробництві Biscotti офіційно працевлаштовано понад 800 осіб. Протягом останніх років компанія сплатила до бюджетів десятки мільйонів гривень податкових надходжень, що робить її критично важливою для регіону.
Позиція сільради
Голова Солонківської громади Богдан Дубневич озвучив зовсім інше бачення цієї ситуації. У коментарі журналістам він запевнив, що продаж землі є частиною планової інвентаризації комунального майна.
“Ми проводимо тотальну інвентаризацію землі. Ця ділянка використовується без належного оформлення. Якщо бізнес її використовує — має або орендувати, або викупити через аукціон. Це не перешкоджання, а впорядкування”, — зазначил він.
Очільник ОТГ підтвердив, що згідно з генеральним планом ця територія дійсно призначена під автомобільну стоянку. Проте чинне законодавство вимагає від комерційних структур юридично належним чином оформити право користування ділянкою.
“Ніякого блокування бізнесу тут немає. Є вимога законного користування землею”, — додав він.
Організатори аукціону відкидають аргументи бізнесменів щодо статусу проїзду як “дороги загального користування”. Землевпорядники сільради зазначають, що ця територія підлягає регуляції, а про перекриття критично важливих шляхів мова не йде.
Попри це, Микола Пущак попереджає про катастрофічні фінансові наслідки для місцевого бюджету. Він прогнозує, що непорозуміння може спровокувати демонстративний вихід потужного інвестора з території Солонківської громади.
“Сьогодні мы бачимо ситуацію, коли один із найбільших бізнесів громади фактично заявляє про можливий вихід. Це сотні робочих місць і десятки мільйонів гривень податків”, — зазначив він.
Посадовець нагадав, що компанія повністю за власний кошт профінансувала створення сучасної дорожньої інфраструктури біля виробництва.
Земельний скандал розгортається на тлі тривалого міжусобного протистояння всередині керівництва Солонки. Поточна криза знову загострила давні суперечки між головою громади та його першим заступником.
Нагадаємо, попередня фаза публічного конфлікту між Богданом Дубневичем та Миколою Пущаком зафіксована у серпні 2025 року. Керівник ОТГ тоді офіційно оголосив підлеглому догану за порушення трудової дисципліни, виявивши відсутність його підписів у журналі обліку робочого часу.
Заступник назвав такі методи контролю застарілими й радянськими та розкритикував мера у соцмережах, хоча згодом видалив текст. Дубневич відповів, що дисципліна та фіксація відпрацьованих годин є стандартною нормою для службовців місцевого самоврядування.
Внутрішня криза в апараті ради стала одним із найгучніших публічних конфліктів у керівних колах Львівщини. Посадовці вже тоді відкрито звинувачували один одного у системному адмінтиску, а також неетичній поведінці.