Міністерство освіти і науки України готує масштабну модернізацію навчальних закладів різного рівня. Головна мета цих змін – повернути додому близько мільйона молодих українців, які наразі перебувають за кордоном, та забезпечити якісне навчання всередині країни. Про деталі трансформації розповів очільник МОН Оксен Лісовий під час виступу на профільному форумі “Вчителі майбутнього”.
Підвищення заробітних плат та фінансові реалії педагогів
Уже з 1 вересня вчительські оклади планують збільшити на 20%. Для реалізації цього кроку в ухваленій урядом бюджетній декларації заклали додаткові 57 мільярдів гривень. Наступного року фінансування планують зберегти на цьому ж рівні з урахуванням індексації, проте профільне міністерство збирається виборювати подальше зростання виплат. Наразі відомство розробляє нову структуру зарплатні, яка не вимагатиме додаткового навантаження на педагогів чи ухвалення нових законів. Окрім цього, діє система доплат: у першому півріччі всі вчителі отримували так звану “вчительську тисячу”, а в другому півріччі суму збільшили до 2 000 гривень чистими спеціально для фахівців із прифронтових зон. За умови роботи на півтори ставки ця надбавка становить 3 000 гривень.
Рівень доходів освітян суттєво різниться залежно від регіону, стажу та додаткових обов’язків. Під час заходу один із присутніх педагогів, який навчає дітей англійської мови у звичайній школі міста Миколаїв, зазначив, що його поточний заробіток сягає 52 000 гривень до вирахування податків. Оксен Лісовий пояснив, що така сума формується за рахунок багатьох чинників. Сюди входять класне керівництво, вислуга років, години безпосереднього навантаження, прифронтовий коефіцієнт, а також різноманітні фінансові виплати від місцевої влади.
Реформа старшої профільної школи та створення пансіонів
Повноцінний перехід на 12-річну систему середньої освіти з можливістю самостійного вибору профілю навчання розпочнеться у вересні 2027 року. Ця реформа триває ще з 2016 року, а відповідну нормативну базу та закон “Про повну загальну середню освіту” чинний парламент ухвалив у 2020 році. Керівництво МОН відкидає закиди щодо слабкого інформування громад на місцях. Представники міністерства вже два роки поспіль проводять роз’яснювальні тури регіонами. Формування та затвердження локальних шкільних мереж повністю належить до компетенції органів місцевого самоврядування, а не центральної влади.
Для учнів із віддалених населених пунктів створять умови для проживання готельного типу. Замість радянського терміну “гуртожитки” міністерство використовує поняття “пансіони”. Частину таких об’єктів облаштують у приміщеннях колишніх інтернатів чи санаторних шкіл після проведення ремонтів. Там, де відповідної бази немає, зводитимуть нові модульні конструкції. Попри війну, держава продовжує фінансувати освітній простір. У 2026 році та в наступні періоди в урядовому бюджеті закладено по 3 мільярди гривень на потреби Нової української школи.
Паралельно змінюються правила підвищення кваліфікації педагогів за принципом “гроші йдуть за вчителем”. Держава інвестує в цей напрям 150 – 200 мільйонів гривень. Освітяни тепер можуть самостійно обирати навчальні курси від університетів, бізнесу чи громадських організацій на спеціальній платформі “Вектор”.
Організація безпечного навчання на прифронтових територіях
Головне завдання держави – утримати родини з дітьми у прифронтових громадах. Саме тому туди спрямовують половину всіх інфраструктурних субвенцій. У 2026 році Кабмін інвестує 6 мільярдів гривень у будівництво підземних шкіл, із яких 1 мільярд уперше виділили на підземні дитячі садки. Прикладом успішної реалізації такої політики є Харків. Там запланували відкриття семи масштабних безпечних об’єктів під землею: п’ять із них уже функціонують, а ще два перебувають на етапі будівництва.
Державна програма “Школа офлайн” покликана повернути дітей до безпечних класів. Водночас міністерство змушене було призупинити деякі організаційні обмеження через складні життєві обставини сімей переселенців, які часто переїжджають по кілька разів. Наразі дітям офіційно дозволено продовжувати дистанційне навчання у своїх рідних школах. Проте внутрішньо переміщені особи частіше віддають першокласників до місцевих закладів освіти за новим місцем проживання задля адаптації.
Щодо неуспішних учнів, то заклади освіти мають повну автономію у прийнятті рішень про залишення на другий рік. МОН радить зважати на причини нестаранності та пропонує альтернативу у вигляді зміни освітньої траєкторії. Якщо дитині важко дається теорія, вона може обрати практичний напрям навчання.
Нові підходи в професійній освіті та євроінтеграція
Сучасна професійна освіта України переходить на модель кар’єрного навчання. Учень може вступити до коледжу після 9 класу і завершити навчання у 12 класі, маючи одну або навіть кілька професій. Дуальні програми та виробнича практика дозволяють студентам знаходити перші робочі місця вже на третьому курсі, здобуваючи фінансову незалежність. Наразі близько 40% українських випускників обирають саме професійні коледжі, а стратегічна мета міністерства – досягти показника у 50%.
Державне фінансування цієї сфери постійно зростає. Попередні два роки у профтехосвіту вкладали по 500 мільйонів гривень щорічно, а цього року суму збільшили до 1 мільярда гривень. Кошти спрямовують на оновлення лабораторій та створення сучасних навчально-практичних центрів. Загалом за три роки бюджет Міністерства освіти збільшився на понад 100 мільярдів гривень за рахунок фінансування від міжнародних партнерів. Європейський Союз нарощує капіталовкладення, бачачи раціональні кроки України на шляху до євроінтеграції. Окрім того, під час Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться 25 – 26 червня у Гданську, мають оголосити про нові фінансові надходження для української науки від ЄС.
Реструктуризація вищої освіти та залучення абітурієнтів
Міністерство планує зробити вітчизняні університети конкурентоспроможними, щоб щорічно залучати до вступу близько 100 000 випускників, які наразі завершують школи за кордоном. Для цього модернізують зміст програм, трансформують управління вишами та відкривають дослідницькі центри. Зокрема, у межах спільної зі Світовим банком програми CampEX, загальний бюджет якої на 2026 – 2035 роки становить приблизно 60 мільйонів євро, 10 українських вишів уже отримують кошти на розбудову сучасних екосистем. Додатково за програмою CoRE цього року держава профінансувала створення шести наукових центрів передового досвіду для комерціалізації прикладних розробок.
В Україні триватиме процес оптимізації університетської мережі через демографічну кризу та нові потреби ринку праці. За словами міністра, зараз близько 20 вітчизняних університетів повністю конкурентні з європейськими закладами середнього рівня, а ще близько десятка наближаються до цього показника. Українські дипломи з часом офіційно визнаватимуться у країнах Євросоюзу. Окремі виші вже розробляють моделі трирічного бакалаврату, що стало можливим завдяки новому законодавству, хоча такий формат буде доступний не для всіх спеціальностей. Держава також підтримує виші у прифронтових регіонах: для них діють підвищені коефіцієнти у формулі базового фінансування, а студенти отримуватимуть більші суми грантів, якщо оберуть для навчання саме ці локальні університети.
Стосовно можливої появи у закладах освіти дітей мігрантів, очільник відомства зазначив, що наразі цілеспрямованої державної політики у цьому напрямі немає, а подібна робота може вестися лише на рівні окремого приватного бізнесу.