Українську систему сімейної медицини очікують кардинальні зміни. Міністерство охорони здоров’я спільно з НСЗУ та ВООЗ наразі активно опрацьовує масштабне переформатування первинної ланки. Головна мета полягає у переході від одноосібної праці лікарів до командної роботи. Орієнтовний час появи перших офіційних нововведень — не раніше 2027 року. Поки що всі запропоновані ініціативи перебувають лише на стадії обговорення.
Деталями дискусії поділилася Марта Матюшко, яка очолює управління охорони здоров’я Львівської міськради. Посадовиця розповіла про результати дводенної тематичної конференції у Києві. Учасники заходу детально проаналізували поточний стан усієї системи сімейної медицини.
Найбільше уваги фахівці приділили розширенню повноважень середнього медичного персоналу. Зараз функціонал медичної сестри є критично обмеженим. Вона може лише реєструвати людей, оновлювати дані, виправляти помилки або переглядати статус верифікації пацієнтів. Самостійно виписувати направлення чи рецепти медсестрам досі суворо заборонено.
Утім, ситуація може кардинально змінитися. Фахівці розглядають сценарій, за якого медсестра отримає право підписувати рецепти власним електронним підписом. Це стосуватиметься насамперед пільгових медикаментів для пацієнтів із уже затвердженим лікарем планом лікування.
Логіку теперішнього суворого розподілу обов’язків повністю підтримують у Львові. Місцеві медзаклади не зафіксували жодних ускладнень через чинні обмеження прав медсестер. Оскільки саме лікар відповідає за пацієнта, його виключне право призначати терапію є абсолютно виправданим.
Реформа медичної освіти та нові терміни інтернатури
Ще однією важливою темою київської зустрічі стало наближення системи до стандартів ЄС. Євроінтеграція вимагає суттєвого збільшення тривалості навчання майбутніх медиків.
Тривалість інтернатури для сімейних лікарів планують збільшити до 3 років. Педіатри навчатимуться 4 роки, а вузькі спеціалісти — до 5 років. Зараз українська інтернатура триває всього 2 роки.
Профільне міністерство відверто визнає складність реалізації такого кроку. Подовження шляху до професії може ще сильніше відлякати молодь від медицини. Наразі абітурієнти частіше обирають сферу ІТ, де фінансові перспективи значно привабливіші.
Перехід на мультидисциплінарні команди за зразком Європи
Окремий вектор майбутньої реформи — створення спеціальних багатопрофільних команд.
Нова модель передбачає спільну роботу сімейного лікаря, медсестри та окремого консультанта з ментального здоров’я.
Така практика вже стала звичною для багатьох європейських країн. Зокрема, у Словенії після реформи 2024 року пацієнти отримують психологічну підтримку безпосередньо на первинному рівні.
Схожі елементи командної взаємодії вже тестують в Україні. Наприклад, у межах вітчизняної програми Screening 40+ до роботи залучають адміністраторів. Такий працівник першим зустрічає відвідувача, збирає базові скарги та проводить попереднє опитування щодо психологічного стану. Це звільняє час лікаря для суто медичних завдань.
Проблема фінансування лабораторій та майбутнє лікарів-ФОПів
Окрему увагу на конференції приділили грошовому забезпеченню та зміні статусу діагностики. Нині проведення лабораторних досліджень закладено всередину загальної капітаційної ставки.
Така модель фінансування створює суттєві труднощі для лікарень. Тому експерти пропонують виділити лабораторні аналізи в окрему фінансову опцію від держави.
Крім того, фахівці занепокоєні структурою та ефективністю приватного медичного сектору України. Наразі кількість зареєстрованих лікарів-ФОПів упевнено наближається до показників комунальних установ.
Проте існує серйозна проблема з навантаженням. Чимало приватних лікарів мають значно менше підписаних декларацій, ніж встановлена норма у 1800 пацієнтів.
Для розв’язання цієї проблеми розглядають ідею добровільного об’єднання ФОПів у великі групові практики. У такому спільному центрі мають працювати щонайменше 4 фахівці. Це гарантуватиме безперервний прийом громадян під час відпусток чи хвороб колег.
Варто нагадати, що з 20 травня українська первинка вже перейшла на оновлений режим роботи з ЕСОЗ. У МОЗ підкреслили, що ці зміни спрямовані виключно на посилення кібербезпеки та захисту даних пацієнтів від ворожих атак. Жодних нових обмежень щодо формування електронних направлень запроваджено не було.